Парам! У нас чудова новина: презентуємо новий проект – пригодницький клуб імені Тура Хеєрдала “Tiki-club”. Це буде клуб для дітей та підлітків, у якому будуть мандри, хобі, наука, пригоди і все це у середовищі однолітків і без батьків.
“Tiki-club” започатковують агенція пригод “ВЙО” спільно із “Простором РаДіти”, який має чудовоий досвід організації виховання і відпочинку дітей. А натхненником клубу буде Тур Хеєрдала – легендарний чоловік і авантюрний науковець, який переплив на плоті через Тихий океан.
Цікаво ““Tiki-club” – пригодницький клуб імені Тура Хеєрдала”
Саме так жартома називають маршрути “віа феррата”. Спершу аж не вірилося: дивишся на скелясту гору у Альпах і навіть не уявляєш, як туди можна залізти. А вже через 2 години стоїш на її вершині! Весь секрет у спеціальних металевих сходинках, страхувальних тросах, які закріплені у скелю, іноді навіть підвісних мостиках, із якими зручно і безпечно підніматися по скелях.
Але найцікавіше, що для такого походу не потрібно якоїсь спеціальної підготовки. Іноді це не важче, аніж скажімо залізти на дерево. І ми часто зустрічали на віа феретах дітей та літніх людей. Хоча насправді не все так просто. Віа феррати теж бувають різної складності, а ризики у горах завжди є! Про все – розповімо, але давайте за порядком.
Ми вже проходили феррати у Австрії, Італії, Франції, Швейцарії, Норвегії, Словенії і навіть у Марокко. Тож хочемо поділитися досвідом і розповісти про Via Ferrata.
Цікаво “Скелелазіння для лінивих. Via Ferrata”
Знаємо, що зимові гори є мрією для багатьох. Пройтися по свіжому снігу поміж засипаних снігом деревами, коли навколо наче тундра, – це ще та романтика. Але зимові гори як приваблюють, так і відлякують. І не дарма, бо це ж суворі умови.
Для того, аби похід був безпечним і комфортним, щоб отримувати по максимуму задоволення, а не хотіти якнайшвидше його закінчити, треба дві важливі речі: відповідну екіпірування та вбрання і досвідчених провідників.
Ми підготували список речей, які необхідні у горах взимку, і розписали те, на що звернути увагу при виборі. Тексту не багато, тому почитайте уважно кожен пункт. І тоді ваш похід буде максимально близьким до мрії.
Люди, які досі бували лише у Карпатах, уявляють походи у Гімалаї суворими і важкими. Трохи лишніх асоціацій додають кадри із фільмів про сходження на Еверест. Здається, наче потрібна спеціальна підготовка і багато дорогого спорядження. А насправді трекінг до, скажімо, базового табору Евересту не потребує чогось особливішого, аніж у Карпати в міжсезоння. Важливо лише уважно спакувати наплічник, нічого не забути і постаратися його зробити якнайлегшим. Я вже 8 разів побував у Непалі, провів там загалом півроку і хочу поділитися із вами досвідом.
Не повірите, але по складності підйому трекінгові походи у Непалі в певному сенсі легші за карпатські. Не вірите? Ось вам аргумент! На популярних маршрутах біля Евересту та Аннапурни мандрівники зупиняються у лоджіях – гімалайських будиночках для туристів (гірських притулках), у яких можна і поїсти, і переночувати. Зі спорядження треба мати лише спальник. А от у Карпатах доводиться носити зі собою намет, килимок, казанок, посуд і, найважче, – продукти. Усього цього у наплічнику в мандрівці в Гімалаї немає, погодьтеся, це відчутно легше! До того ж у Непалі треки знаходяться у національних парках, де для туристів викладають стежки із мостиками. А тепер згадайте жереп у Горганах і скажіть: де простіше?
Отримуйте свіжі новини про наші пригоди
