Архів мандрівок

Це буде видаватися як із мрії: подорожувати між островами на яхті по теплій Греції. Цілий тиждень на морі і щоразу ночуватимемо у інших місцях, у тихих бухтах подалі від великих міст. Старт біля Афін, а далі підемо у напрямку красивого острова Ідра. Якщо вам здається, що відпочинок на яхті – глямурна річ, то ви дещо помиляєтеся. Походи під вітрилами по морю – це пригода, варта справжніх романтиків. Коли у повороті під хорошим вітром щогла нахиляється майже горизонтально, а капітан дає команду пересідати на протилежний борт – то відчуваєш такий нічогенький приплив адреналіну. І вражень та історій залишиться значно більше, аніж на відпочинку у готелі біля берега. Переходи на яхті триватимуть від 3 до 5 годин у день, тож залишиться вдосталь часу і для купання, і прогулянок островами та містечками.

Подорож на яхті - то є справді романтична пригода. Коли помагаєш шкіперу ставити вітрило, коли стоїш за штурвалом, й щодня приходиш на новий острів, щовечора швартуєшся у новій бухті. Це у 100500 разів цікавіше і крутіше за тривіальний "матрац" на морі. Ця мандрівка ідеально підходить для тих, хто хоче вперше спробувати себе у яхтингу. Капітан яхти - українець, який розповідатиме про це морське захоплення. У нас будуть короткі переходи по морю − на 3-4 годинки поміж островами та бухтами, а решта часу − купаємося, гуляємо по суші, смакуємо у місцевих ресторанчиках. Наш маршрут пролягає вздовж берега, по якій веде Лікійська стежка. Ми побачимо її як із моря, так і погуляємо на суші. Зараз турецькі кордони відкриті і є прямі авіарейси за чудовою ціною. Цілий тиждень будемо жити на яхті, по двоє у каюті. На яхті є душ, туалет, кухня із холодильником, тобто насправді комфортно. Їсти будемо зазвичай у ресторанах і кафе у маринах. Хоч є змога готувати на кухні яхти і обов'язково буде фірмова морська вечеря від шкіпера.

Ріо-де-Жанейро - легендарне місто далеко на іншому континенті, куди так багато людей мріють потрапити. І саме прийшов цей час! Бразилія відкрита і приймає гостей. Погуляємо у Ріо, скупаємося на пляжі Копакабана і обов'язково піднімемося до гірку, на якій стоїться одне із 7 чудес світу - статуя Христа-Спасителя. Але крім Ріо поживемо ще 3 дні у Амазонії: будемо ловити піраньї і виглядати лінивців. Заїдемо на Іґуасу - один із найпотужніших водоспадів у світі. А останні 4 дні проведемо на тропічному острові Ілья-Гранде: гуляти, купатися і пити капірінью. Пігнали у Бразилію!

Юлійські Альпи знаходяться у Словенії, поруч із Доломітами - такі ж чудесні високі та красиві. Ми спершу погуляємо довкола біля Блед і побачимо його із висоти. Потім у нас буде 3 дні трекінгу серед скелястих вершин: піднімемось на найвищу вершину Словенії - Триглав (2864 метри) і спустимося із неї у неймовірну долину п'яти озер. Заночуємо у гірських притулках високо у горах, які вранці часто височіють понад хмарами. Після походу відпочинемо біля озера Богінь й заїдемо на море у красиві містечка Копер та Піран.

Море із пригодами! Саме такою ми задумали цю мандрівку. Підемо у трекінг найкрутішими місцями Лікійської стежки, а потім будемо досхочу купатися у морі, сноркати під водою і плавати на морських каяках. Це буде телепортація в літо. Будемо жити у комфортних готелях із басейнами. Жодних наметів, у походах будуть лише маленькі прогулянкові наплічники. Весна та осінь - то найліпший сезон для трекінгу по Лікійській стежці.

Святкування Нового року у найгарніших горах світу — Доломітах. Ось такий план "ВЙО" на те, аби почати рік. Знімаємо готель у самісінькому серці Доломіт аж на 4 ночі, аби не лише святкувати, але й облазити найкрутіші місця довкола. Буде і зимовий похід, і катання на лижах, повозимося на санках, а по дорозі погуляємо у Відні і у Будапешті. Та й взагалі - Доломіти це рай для лижників! У цьому невеликому регіоні є 1220 км гірськолижних трас! Саме святкування Нового року буде поруч із відомим курортом Кортіна, у якому в 2026 році пройдуть Зимові Олімпіські ігри.  

У Марокко є здається все, що може хотіти мандрівник та шукач пригод. І пустеля, і гори, і океан, і неймовірно колоритні міста та села. Ми побачимо усе за ці півтора тижня. Проїдемося країною із півночі на південь і відчуємо усю її. Будемо гуляти по найблакитнішому місті у світі - Шефшауен, екзотичному Фес, шаленому Марракеші. Заночуємо у бедуїнському шатрі серед найбільшої у світі пустелі Сахари і пройдемося вздовж океану. Без пригод там не обійтися!

Адріатичне море прекрасне. Але ще цікавіше ним мандрувати із пригодами. За цей тиждень ми встигнемо не лише позасмагати, але й отримати потужну дозу адреналіну. Уявіть: в один день ми на байдарці ходимо вздовж морського берега, наступного дня скачемо і купаємося у каньйоні річки Цетина, а на третій день вранці маємо хайкінг і по маршруту віа феррати піднімаємося до підвісного моста поміж скелями. А ще, за бажанням, можна спробувати зіп лайн, сап і рафтинг. І усе це - для початківців. Тобто жодного досвіду не потрібно, лише бажання. Жити будемо у віллі біля моря поблизу міста Спліт.

Арарат - легендарна гора, про яку згадується навіть у Біблії. Саме на її схилах зупинився колись Ноїв ковчег, яким люди колись рятувалися від світового потопу. Багато відчайдухів намагалися віднайти залишки човна, аби знайти докази біблійним мотивам. А ще Арарат - один із вірменських символів. Багато людей думає, що Арарат розташований у Вірменії. Але ні: останнє століття вулкан знаходиться на території Туреччини і є її найвищою вершиною. Цей згаслий вулкан має висоту 5166 метрів і є одним із найлегших 5-тисячників неподалік Європи. Сходження на Арарат у літній час швидше нагадує трекінг, аніж альпінізм. Ні мотузки, ні льодоруби не потрібно. Лише кішки знадобляться на засніженій вершині. І добра акліматизація, адже це все ж 5 тисяч метрів! Донедавна сходження на Арарат потребувало спеціальних дозволів, адже гора знаходиться у прикордонній зоні біля Вірменії та Ірану. На оформлення дозволу треба було чекати кілька місяців. Але недавно умови спростилися і Арарат стає популярніший серед туристів. Багато людей мріє побувати на цій символічній вершині.

Поки Альпи закриті на карантин для нас, ми їдемо у Понтійські гори. Чули про такі? Вони сховалися у тіні популярності Альп і Кавказу, проте дуже схожі на них і такі ж високі. Понтійські гори знаходяться на сході Туреччини, недалеко від Грузії. Найвища гора Качкар має висоту 3937 метрів. Це вище ніж, скажімо, австрійський Ґросґлокнер (3798 м). І шлях на Качкар повністю трекінговий. Вилітаємо із України авіакомпанією "Turkish Airlines" і того ж дня увечір будемо у підніжжі гір. Звідти відправляємося у 5-денний трекінг. Його особливість - усі наші речі понесуть ослики. Екзотично і релаксово! Тобто у нас будуть легкі наплічники і, відповідно, - значно більше кайфу. У поході на Качкар буде все, що є у високих горах: альпійські луги, скелясті вершини, водоспади і високогірні озера. І довкола дико. "Сходження на Качкар мені нагадує і грузинські гори, і Середню Азію, і навіть чимось Непал. Все в одному поході" - розповідає наш гід Сашко Тутов.

Гора Казбек, яка височіє над церквою Ґерґеті, є найупізнаванішою відкриткою Грузії. Хто любить гори, той звісно ж бачив ці фотографії. Й багатьом кортіло побувати на вершині засніженого вулкана і зацінити краєвиди Кавказу із висоти 5054 метри. Ми спланували мандрівку так, аби акліматизація пройшла красиво. Щоб не топтатися туди-сюди на схилах Казбека, ми підемо у трекінг біля скель Чаухі й там, із крутяцькими краєвидами, наш організм звикатиме до висоти. І потім аж підемо до притулку під Казбеком. Цей 5-тисячник вважається не складним - ні фізично, ні технічно. Але розслаблятися не вийде: як тільки побачиш цього велетня зі Степанцмінди, відчуєш це. Особливо за погодніх сюрпризів. Якщо хочеш не лише піднятися на Казбек, але побачити найгарніші місця тієї частини Казказу - гойра з нами!

Албанію називають найбільш колоритною країною Європи. Жартують, що у цій балканській країні є 2 види транспорту - Мерседеси і віслюки. І ще 20 років тому десь так і було. Але зараз Албанія втекла від старих стереотипів. Вона має відкриті кордони і варто сповна зацінити її природу. Цього сезону є прямі рейси із Києва та Львова у столицю Тірану. Ми прокатаємося через усю Албанію - із півночі на південь. На кордоні із Чорногорією є мальовничі гори, які мають назву Проклетіє. На мапах їх ще позначають Північно-Албанські Альпи. У нас там буде хайкінг і каякінг красивою і спокійною річкою. А на півдні - Іонічне море із кришталево прозорою водою. Ми поїдемо у затишні бухти поблизу колоритних сіл і подалі від міст.

Острів вічної весни має пік своєї квітучості - травень. Саме у той місяць на Мадейрі проходять багато різних івентів і навіть паради квітів. Та й загалом шикарна погода навесні. 5 годин польоту із Польщі і ми - посеред Атлантичного океану бачимо цей вічнозелений острів. Поселяємося у котеджі неподалік міста Фуншал й щодня будемо їздити у різні куточки острова: прогуляємося над урвищами біля океанів й повтикаємо на великі океанські хвилі, скупаємося на неймовірному пляжі Сейшел та у вулканічних басейнах, будемо досліджувати левади серед субтропічних лісів і дійдемо до височезних водоспадів, похайкаємо неймовірним треком між Піку Аріейру і Піку Руйву. Ця мандрівка із помірними навантаженнями: по кілька годин удень хайкаємо, а потім відвідуємо симпатичні острівні містечка, купаємося в затишних бухтах зі спокійною водою і п'ємо мадер'янську пончу.

Ця африканська гора для багатьох є мрією життя. Ще колись давно, читаючи Гемінґвея, десь глибоко в душі з'явилося бажання поїхати у Африку і залізти до снігів Кіліманджаро на висоті майже 6 тисяч метрів. А у мрій є така здатність - здійснюватися! Ми обрали для сходження довший і мальовничіший маршрут - Лемошо. У нього є кілька переваг над тими, якими йдуть більшість груп. По-перше, він значно гарніший і довший, можна більше побачити красот. Друге - на цьому треку менше груп, тож не так людно. І третій, важливий, - буде більше часу для акліматизації. Адже висота 5895 метрів! Це вище за Монблан, Ельбрус чи базовий табір Евересту. Хоч гора не складна, але потребує плавного набору висоти для кращої акліматизації. Лютий є чудовим місяцем для сходження. І Танзанія має відкриті кордони й вона не вимагає ПРЛ-тесту при в'їзді. А компанія SkyUp має прямі рейси на острів Занзібар, на якому ми повиснемо кілька днів після сходження. Акуна матата!