Ріо-де-Жанейро - легендарне місто далеко на іншому континенті, куди так багато людей мріють потрапити. І саме прийшов цей час! Бразилія відкрита і приймає гостей. Погуляємо у Ріо, скупаємося на пляжі Копакабана і обов'язково піднімемося до гірку, на якій стоїться одне із 7 чудес світу - статуя Христа-Спасителя. Але крім Ріо поживемо ще 3 дні у Амазонії: будемо ловити піраньї і виглядати лінивців. Заїдемо на Іґуасу - один із найпотужніших водоспадів у світі. А останні 4 дні проведемо на тропічному острові Ілья-Гранде: гуляти, купатися і пити капірінью. Пігнали у Бразилію!

Юлійські Альпи знаходяться у Словенії, поруч із Доломітами - такі ж чудесні високі та красиві. Ми спершу погуляємо довкола біля Блед і побачимо його із висоти. Потім у нас буде 3 дні трекінгу серед скелястих вершин: піднімемось на найвищу вершину Словенії - Триглав (2864 метри) і спустимося із неї у неймовірну долину п'яти озер. Заночуємо у гірських притулках високо у горах, які вранці часто височіють понад хмарами. Після походу відпочинемо біля озера Богінь й заїдемо на море у красиві містечка Копер та Піран.

Море із пригодами! Саме такою ми задумали цю мандрівку. Підемо у трекінг найкрутішими місцями Лікійської стежки, а потім будемо досхочу купатися у морі, сноркати під водою і плавати на морських каяках. Це буде телепортація в літо. Будемо жити у комфортних готелях із басейнами. Жодних наметів, у походах будуть лише маленькі прогулянкові наплічники. Весна та осінь - то найліпший сезон для трекінгу по Лікійській стежці.

Святкування Нового року у найгарніших горах світу — Доломітах. Ось такий план "ВЙО" на те, аби почати рік. Знімаємо готель у самісінькому серці Доломіт аж на 4 ночі, аби не лише святкувати, але й облазити найкрутіші місця довкола. Буде і зимовий похід, і катання на лижах, повозимося на санках, а по дорозі погуляємо у Відні і у Будапешті. Та й взагалі - Доломіти це рай для лижників! У цьому невеликому регіоні є 1220 км гірськолижних трас! Саме святкування Нового року буде поруч із відомим курортом Кортіна, у якому в 2026 році пройдуть Зимові Олімпіські ігри.  

Ця мандрівка у Непал для тих, хто хотів би побачити Гімалаї, але має певні сумніви щодо своєї фізичної форми. У цьому треку ми будемо проходити лише по 5-6 годин щодня приєним релаксовим темпом, досхочу відпочиватимемо і фотогарфуватимемося. І більшість із цих 10 днів будуть посеред джунглів, рододендронових та бамбукових лісів. А після них - базовий табір посеред вертикальних стінок і льодовика.

У Марокко є здається все, що може хотіти мандрівник та шукач пригод. І пустеля, і гори, і океан, і неймовірно колоритні міста та села. Ми побачимо усе за ці півтора тижня. Проїдемося країною із півночі на південь і відчуємо усю її. Будемо гуляти по найблакитнішому місті у світі - Шефшауен, екзотичному Фес, шаленому Марракеші. Заночуємо у бедуїнському шатрі серед найбільшої у світі пустелі Сахари і пройдемося вздовж океану. Без пригод там не обійтися!

Якщо ви колись мріяли потрапити на Марс, то можете сміло вирушати у Йорданію: вам сподобається! Саме у йорданській пустелі Ваді Рам знімали фільми "Зоряні війни" і "Марсіанин". А ще у Йорданії є одне із 7 чудес світу - місто Петра. Розташоване воно поміж Мертвим морем і Червоним морем - обов'язково скупаємося в обидвох.

Летимо на середземноморський острів Сицилію - "батьківщину" італійської мафії й поселяємося у віллі в симпатичному містечку. У нас попереду тиждень пригод: поруч вулкан Етна та маленькі острови, звідки просто зараз витікає магма, тут симпатичні містечка, гори, смачні піца й лімончело. Спробуємо побачити по-максимуму. Цей гарячий у всіх значеннях цього слова острів біля берегів Африки надто спекотний влітку, а от навесні - шик, чудово для наших прогулянок. Море ще не прогрілося, але купатися однозначно спробуємо.

Адріатичне море прекрасне. Але ще цікавіше ним мандрувати із пригодами. За цей тиждень ми встигнемо не лише позасмагати, але й отримати потужну дозу адреналіну. Уявіть: в один день ми на байдарці ходимо вздовж морського берега, наступного дня скачемо і купаємося у каньйоні річки Цетина, а на третій день вранці маємо хайкінг і по маршруту віа феррати піднімаємося до підвісного моста поміж скелями. А ще, за бажанням, можна спробувати зіп лайн, сап і рафтинг. І усе це - для початківців. Тобто жодного досвіду не потрібно, лише бажання. Жити будемо у віллі біля моря поблизу міста Спліт.

Албанію називають найбільш колоритною країною Європи. Жартують, що у цій балканській країні є 2 види транспорту - Мерседеси і віслюки. І ще 20 років тому десь так і було. Але зараз Албанія втекла від старих стереотипів. Вона має відкриті кордони і варто сповна зацінити її природу. Цього сезону є прямі рейси із Києва та Львова у столицю Тірану. Ми прокатаємося через усю Албанію - із півночі на південь. На кордоні із Чорногорією є мальовничі гори, які мають назву Проклетіє. На мапах їх ще позначають Північно-Албанські Альпи. У нас там буде хайкінг і каякінг красивою і спокійною річкою. А на півдні - Іонічне море із кришталево прозорою водою. Ми поїдемо у затишні бухти поблизу колоритних сіл і подалі від міст.

Арарат - легендарна гора, про яку згадується навіть у Біблії. Саме на її схилах зупинився колись Ноїв ковчег, яким люди колись рятувалися від світового потопу. Багато відчайдухів намагалися віднайти залишки човна, аби знайти докази біблійним мотивам. А ще Арарат - один із вірменських символів. Багато людей думає, що Арарат розташований у Вірменії. Але ні: останнє століття вулкан знаходиться на території Туреччини і є її найвищою вершиною. Цей згаслий вулкан має висоту 5166 метрів і є одним із найлегших 5-тисячників неподалік Європи. Сходження на Арарат у літній час швидше нагадує трекінг, аніж альпінізм. Ні мотузки, ні льодоруби не потрібно. Лише кішки знадобляться на засніженій вершині. І добра акліматизація, адже це все ж 5 тисяч метрів! Донедавна сходження на Арарат потребувало спеціальних дозволів, адже гора знаходиться у прикордонній зоні біля Вірменії та Ірану. На оформлення дозволу треба було чекати кілька місяців. Але недавно умови спростилися і Арарат стає популярніший серед туристів. Багато людей мріє побувати на цій символічній вершині.

Дикі гори, домашнє вино, пригоди, колорит та гарячий темперамент. Без цього не обійдеться жодна поїздка у Грузію. Починаємо із Батумі - бо там море! А далі прямуємо у Сванетію, захопливий край кавказьких гір. Гори, які так схожі на Альпи, але зовсім дикі і первозданні. Прогуляємося біля водоспаду Мазері, полазимо по льодовиках Ушби та Шхари, милуватимемося горою Тетнульді з-під сванських веж. А потім ще раз скупаємося на морі. Особливістю мандрівки - у нас не буде ночей у наметах, лише у гест-хаусах. Ми ходитимемо на довгі дистанції, але не потрібно буде носити важких наплічників.

Гора Казбек, яка височіє над церквою Ґерґеті, є найупізнаванішою відкриткою Грузії. Хто любить гори, той звісно ж бачив ці фотографії. Й багатьом кортіло побувати на вершині засніженого вулкана і зацінити краєвиди Кавказу із висоти 5054 метри. Ми спланували мандрівку так, аби акліматизація пройшла красиво. Щоб не топтатися туди-сюди на схилах Казбека, ми підемо у трекінг біля скель Чаухі й там, із крутяцькими краєвидами, наш організм звикатиме до висоти. І потім аж підемо до притулку під Казбеком. Цей 5-тисячник вважається не складним - ні фізично, ні технічно. Але розслаблятися не вийде: як тільки побачиш цього велетня зі Степанцмінди, відчуєш це. Особливо за погодніх сюрпризів. Якщо хочеш не лише піднятися на Казбек, але побачити найгарніші місця тієї частини Казказу - гойра з нами!

Ця мандрівка для тих, хто зацінив трекінг Лікійською стежкою і хоче спробувати щось схоже. На півдні Італії поблизу міста Неаполь є узбережжя Амальфі. Його невеличкі містечка та рибацькі села записані до спадщини ЮНЕСКО, а між ними - гори із середземноморським кліматом. Щодня будемо гуляти над морем та через гори заходити у симпатичні італійські містечка. У цій мандрівці ми будемо жити комфортно - в апартаментах і готелях, а по горах ходити із невеликими наплічниками. Погуляємо по Неаполю, піднімемося на вулкан Везувій та відвідаємо зруйноване місто Помпея, а потім - трекінг над морем. Вечорами будемо пробувати італійське вино і лімончеллу, а вдень куштувати пасту, аранчіні і, звичайно, найкращу піцу у світі. У травні на півдні Італії зелено, море ще не достатньо прогрілося, але скупатися треба.